Многозначное многоточие
И прозрачное междустрочие,
Иллюзорное, непонятное,
Столь просторное, с неба взятое,
Вековою мечтой укрытое
НесказАнное, но забытое,
Что-то первое, что-то вечное
Через терний путями млечными
Откровеньем в сердца врывается,
Но в забвение заточается.
Комментарий автора: Междустрочие, как зазеркалье; Существует ли оно или только кажется, читаем мы его или придумываем?
Ирина Шабанова,
Рефтинский, Россия
Шабанова Ирина, 33 года. Живу я на Урале в Свердловской области. Уверовала в 1991 году. Служу уже не помню сколько лет в прославлении (пою, играю на клавишах, гитаре, флейте) Мой муж пастор церкви в п. Рефтинский уже более 15 лет. У нас растут два сына Тимофей и Давид. Имею высшее образование,работаю психологом. e-mail автора:irina.shabanova@rambler.ru
Прочитано 10414 раз. Голосов 4. Средняя оценка: 4,75
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Непонятное и абстактное,
Через розу ветров улетАтое.
И чего-то со мною такое-то
Непонятное, но приятное?
Вот навеяло. Только не обижайтесь, пожалуйста. Комментарий автора: Не буду
Людмила
2008-01-02 23:37:02
Ирочка,
великолепное стихотворение - очень понравилось, спасибо!
(простите, что не сразу отозвалась - только сегодня прочла Ваш отзыв на мое и сразу же заглянула на Ваше чудесное стихотворение - такое созвучное и моим поэтическим и житейским мыслям)
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Должен я "Родиться" - в Силе Свыше! - Светлана Камаскина ДОРОГИЕ ДРУЗЬЯ! Читайте эти стихи на ваших МОЛИТВЕННЫХ СОБРАНИЯХ, или напечатайте в вашей ЦЕРКОВНОЙ ГАЗЕТЕ ( ведь не у всех - есть интернет..), пусть "Огонёк" Молитвенной Веры - всегда будет в ваших Смирённых сердечках!
Поэзия : Нетто и брутто судьбы - Людмила Солма *) Примечание в дополнение:
=КвAрта (лат. quarta/pars/ четверть) – в т.ч. и фехтовании, как один из приемов парирования и выпада.
=Иллюстрацией - чужое фото из Интернета, авторство мне неизвестно.
